пуща

Значення в інших словниках

1. пуща — пу́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. пуща — див. ліс Словник синонімів Вусика
3. пуща — -і, ж. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. || перен. Глушина, відлюдне місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пуща — 1. хащ, хаща, хащі, хащина, нетра, нетрі, нетрища, праліс, гущина, гущавина, гущак 2. закут, закуток, закутина, закутень, див. трущоба Словник чужослів Павло Штепа
5. пуща — ПУ́ЩА, і, ж. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. Сокири й Топори затіяли войну [війну], Гай хочуть сплюндрувать і пущі всі пошкодить (Є. Гребінка); По Печерській горі росла тоді скрізь дика пуща. Дорога через ту пущу була дуже трудна (П. Словник української мови у 20 томах
6. пуща — Пустеля, відлюдне місце; пуща Словник застарілих та маловживаних слів
7. пуща — Ліс з первісною рослинністю, займає значну територію (напр., Біловезька п.); традиційна назва деяких вел. лісових комплексів. Універсальний словник-енциклопедія
8. пуща — ГЛУШИНА́ (віддалені від культурних центрів місця), ЗА́КУТОК, ГЛУХИ́Й КУТО́К, ГЛУХИ́Й ЗА́КУТОК, ПУ́ЩА, БЕЗЛЮ́ДДЯ, ГЛУХОМА́НЬ розм., ЗА́КУТЕНЬ розм., ДИЧИНА́ розм., ДИЧА́ВИНА розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ ЗА́КУТОК розм., ВЕДМЕ́ЖИЙ КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал. Словник синонімів української мови
9. пуща — Пуща, -щі ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203). Словник української мови Грінченка