підбурений

Підбу́рений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбурений — підбу́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підбурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підбурити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбурений — ПІДБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підбу́рити. Аніфат, підбурений Юрком, штурхнув Франку в груди так, що вона впала і впустила з рук карнавку (С. Чорнобривець); Захвилювалась, загомоніла Січ. Словник української мови у 20 томах
  4. підбурений — ПІДБУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підбу́рити. Аніфат, підбурений Юрком, штурхнув Франку в груди так, що вона впала і впустила з рук карнавку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 84); Захвилювалась, загомоніла Січ. Словник української мови в 11 томах