підгодовувати
Підгодо́вувати, -до́вую, -вуєш; підгодува́ти, -ду́ю, -ду́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгодовувати — підгодо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підгодовувати — -ую, -уєш, недок., підгодувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 чим і без додатка.Годувати потрошку, час від часу або додатково. || перев. док. Підсилено або понад визначену міру годувати, сприяючи зміцненню сил, доданню ваги і т. ін. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підгодовувати — ПІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. чим і без дод. Годувати потрошку, час від часу або додатково. – Шкода, Романе, тебе на пісному тримати. Хоч би корова скоріше отелилася. Словник української мови у 20 томах
- підгодовувати — УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док. Словник синонімів української мови
- підгодовувати — ПІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. чим і без додатка. Годувати потрошку, час від часу або додатково. — Шкода, Романе, тебе на пісному тримати. Хоч би корова скоріше отелилася. Словник української мови в 11 томах