підказаний

Підка́заний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підказаний — підка́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підказаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підказати. || підказано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підказа́ти. – О! – вирвався зойк у Анжели. – Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину .. – Мелітару не перечив. Він був задоволений розв'язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підказа́ти. — О! — вирвався зойк у Анжели. — Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину.. — Мелітару не перечив. Він був задоволений розв’язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (Чаб. Словник української мови в 11 томах