підказаний
підка́заний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підказати.
|| підказано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підказаний — підка́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підказа́ти. – О! – вирвався зойк у Анжели. – Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину .. – Мелітару не перечив. Він був задоволений розв'язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (М. Словник української мови у 20 томах
- підказаний — Підка́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підказаний — ПІДКА́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підказа́ти. — О! — вирвався зойк у Анжели. — Йдіть геть, Георге, я вас ненавиджу в цю хвилину.. — Мелітару не перечив. Він був задоволений розв’язкою, яка теж несподівано була підказана самою Анжелою (Чаб. Словник української мови в 11 томах