підняття

Підняття́, -ття́, -ттю́, -ття́м

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підняття — підняття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підняття — -я, с. 1》 Дія за знач. підняти і піднятися. 2》 геол. Підвищене місце на поверхні землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підняття — ПІДНЯТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. підня́ти і підня́тися. Обдивлялися [Сизон та скульптор], чи було все потрібне для підняття погруддя на високий постамент (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. підняття — ПІДВИ́ЩЕННЯ (підвищене місце на поверхні землі), УЗВИ́ШШЯ, ПІДНЯТТЯ́ спец. Їхній візок викотився на підвищення; позаду, в уділлі, ледь видима лишалася Родимова садиба (П. Загребельний); Дорога вибігла на узвишшя. Внизу розстилалася долина (А. Словник синонімів української мови
  5. підняття — ПІДНЯТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. підня́ти і підня́тися. Обдивлялися [Сизон та скульптор], чи було все потрібне для підняття погруддя на високий постамент (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. підняття — Підняття́, -тя́ с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257. Словник української мови Грінченка