підніжжя

Підні́жжя, -жжя, -жжю, -жжям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підніжжя — (нижня частина чогось великого) основа, підвалина, (пам'ятника) постамент, цоколь, п'єдестал, (гори) підошва. Словник синонімів Полюги
  2. підніжжя — підні́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. підніжжя — (гори) підошва, стопа; (статуї) П'ЄДЕСТАЛ|Ь|; (приступка) підніжок. Словник синонімів Караванського
  4. підніжжя — -я, с. 1》 Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. 2》 Основа пам'ятника; п'єдестал. 3》 Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось. 4》 рідко. Те саме, що підніжок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. – Капітане, нам треба пороху! – закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З. Словник синонімів української мови
  7. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. — Капітане, нам треба пороху! — закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці... Словник української мови в 11 томах
  8. підніжжя — Підніжжя, -жя с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) см. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162. Словник української мови Грінченка