підніжжя
ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с.
1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення.
— Капітане, нам треба пороху! — закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади з пачками амуніції (Фр., VI, 1951, 158);
Їхали ми на узгір’я Ай-Петрі. Вже поминули сади-виногради рясні, кучеряві, Що покривають підніжжя гори, наче килим розкішний (Л. Укр., І, 1951, 150);
Потоки вулканічної грязі часто затоплюють навколишні села і міста. Таке явище, наприклад, мало місце на початку нашої ери біля підніжжя вулкана Везувія в Італії (Про вулкани.., 1955, 7).
2. Основа пам’ятника; п’єдестал.
Анна мовчки стає на коліна перед могилою, кладе вінець до підніжжя статуї (Л. Укр., III, 1952, 390);
Пам’ятник з бронзи належав уже не їй, а цілому світу. Вона поклала біля його підніжжя дитину, а сама припала до бронзових грудей і застигла, як бронза (Довж., І, 1958, 350);
Діти поклали квіти до підніжжя пам’ятника великому вождю (Літ. Укр., 8. VII 1966, 1).
3. Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось.
Ось вона, заповітна довгаста коробочка з кольоровими тюбиками. Вона примостилася біля чорного підніжжя глобуса (Донч., VI, 1957, 100).
4. рідко. Те саме, що підні́жок 1.
В крісло, привівши її, посадив, полотниною вкрите, Крісло ж красиве, різьблене, з маленьким підніжжям при ньому (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 32).
Значення в інших словниках
- підніжжя — (нижня частина чогось великого) основа, підвалина, (пам'ятника) постамент, цоколь, п'єдестал, (гори) підошва. Словник синонімів Полюги
- підніжжя — підні́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підніжжя — (гори) підошва, стопа; (статуї) П'ЄДЕСТАЛ|Ь|; (приступка) підніжок. Словник синонімів Караванського
- підніжжя — -я, с. 1》 Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. 2》 Основа пам'ятника; п'єдестал. 3》 Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось. 4》 рідко. Те саме, що підніжок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. – Капітане, нам треба пороху! – закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади (І. Словник української мови у 20 томах
- підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З. Словник синонімів української мови
- підніжжя — Підні́жжя, -жжя, -жжю, -жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підніжжя — Підніжжя, -жя с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) см. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162. Словник української мови Грінченка