підніжжя

ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З. Тулуб); Попускаючи мотуз, Яків потроху відходив від основи димаря вбік (І. Волошин); Викупавшись у річці, хлопці побігли в лісок на невеличкій горі, що оперезувала село і фільварок, приліплений до її підошви зі сходу (В. Гжицький); Юра йшов невеличкою сіножаттю, що простяглася між стопою гори, з якої він зійшов, і гостинцем (І. Франко).

ПІДСТА́ВКА (предмет, на який щось ставлять, кладуть), ПІДКЛА́ДКА, ПІДНІ́ЖЖЯ, ШТАТИ́В (з тримачами — для різного приладдя, хімічного посуду тощо); ПІДНІ́ЖОК (для ніг); ПІДРУ́ЧНИК техн. (у токарному верстаті). На рухомих підставках стоять бюсти, понакривані мокрими шматами (Леся Українка); Для встановлення лап культиватора на потрібну глибину під опорні колеса бруса і копіювальні колеса секцій поклали підкладки (з журналу); Жура.. береться до праці. Знімає з штативів пробірки (І. Кочерга); Вона потягнула під грубу фотель, скулилася в нім вдвоє, підсунувши собі ще і підніжок під ноги (О. Кобилянська); На.. верстатах є підручники, що служать опорою для заточувального інструмента (з посібника).

ПОСТАМЕ́НТ (під пам'ятник, скульптуру, колону тощо), ПІДНІ́ЖЖЯ, ПРИМІ́СТ заст.; ЦО́КОЛЬ, П'ЄДЕСТА́Л (перев. пам'ятника). Здоровенний кіт.. скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врешті здимів (О. Забужко); На могилі Невідомого солдата, біля підніжжя обеліска Слави, палає вічний вогонь (з газети); Мармурові леви вдавали, що сплять, їхні очі були заплющені, їхні хвости в'яло звисали з вугластих цоколів (П. Загребельний); По обидва боки зали стояли здорові статуї на подовжастих високих п'єдесталах з білого та рожевого мармуру (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підніжжя — (нижня частина чогось великого) основа, підвалина, (пам'ятника) постамент, цоколь, п'єдестал, (гори) підошва. Словник синонімів Полюги
  2. підніжжя — підні́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. підніжжя — (гори) підошва, стопа; (статуї) П'ЄДЕСТАЛ|Ь|; (приступка) підніжок. Словник синонімів Караванського
  4. підніжжя — -я, с. 1》 Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. 2》 Основа пам'ятника; п'єдестал. 3》 Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось. 4》 рідко. Те саме, що підніжок 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. – Капітане, нам треба пороху! – закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади (І. Словник української мови у 20 томах
  6. підніжжя — Підні́жжя, -жжя, -жжю, -жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. — Капітане, нам треба пороху! — закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці... Словник української мови в 11 томах
  8. підніжжя — Підніжжя, -жя с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) см. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162. Словник української мови Грінченка