пікінер

Пікіне́р, -ра; -не́ри, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікінер — пікіне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пікінер — -а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив в Україні та брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападів кримських татар і турків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пікінер — Списар Словник чужослів Павло Штепа
  4. пікінер — ПІКІНЕ́Р, а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападу кримських татар і турків. Заворушення вилилися в 1769... Словник української мови у 20 томах
  5. пікінер — ПІКІНЕ́Р, а, ч. Поселенець, звичайно військовий, що за наказом царського уряду жив на Україні і брав участь в обороні Новоросійської губернії від нападу кримських татар і турків. Заворушення вилилися в 1769... Словник української мови в 11 томах