пір’їнка
Пір’ї́нка, -нки, -нці; -ї́нки, -ї́нок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пір’їнка — ПІР’Ї́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пір’ї́на. Довгим дзьобом почала [чайка] перебирати пір’їнки на хворому крилі (Збан., Мор. чайка, 1959, 31); *У порівн. На мить їй здалося, що вона стала легка, як пір’їнка (Ткач, Плем’я.., 1961, 6). Словник української мови в 11 томах