репетувати

Значення в інших словниках

1. репетувати — репетува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. репетувати — Кричати, волати, лементувати, горлати, ґвалтувати, галасувати, вигукувати, зіпати, дерти пельку, кричати не своїм голосом <�на живіт, на пуп>. Словник синонімів Караванського
3. репетувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
4. репетувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. || Здіймати галас, шум, голосно вигукуючи щось. 2》 Дуже голосно говорити, розмовляти. || Говорити з ким-небудь підвищеним тоном, роздратовано; кричати, галасувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. репетувати — РЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. Пан не рухне, лежить, як галушка, а пані як почала репетувати, як почала... (Марко Вовчок); Він брикав ногами й репетував на ввесь голос (З. Словник української мови у 20 томах
6. репетувати — репетува́ти I.1.шк. другий рік навчатися в тому самому класі (ст): На велику журбу моїх родичів, я мусів п'яту клясу “репетувати” (Шухевич) 2. муз., ірон. проводити репетицію (ср, ст) репетува́ти II.1. Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. репетувати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. репетувати — РЕПЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Сильно кричати, видавати зойки від болю, переляку і т. ін. Пан не рухне, лежить, як галушка, а пані як почала репетувати, як почала… (Вовчок, VI, 1956, 333); Він брикав ногами й репетував на ввесь голос (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
9. репетувати — Репетува́ти, -ту́ю, -єш гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. н. п. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34. Словник української мови Грінченка