репліка
Ре́пліка, -ки, -ці; -ліки, -лік
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- репліка — ре́пліка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- репліка — (від лат. repliсо — повертаю назад, відбиваю) окреме висловлення в діалозі чи полілозі. Словник стилістичних термінів
- репліка — [репл'іка] -ки, д. і м. -л'іц'і Орфоепічний словник української мови
- репліка — -и, ж. 1》 Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь. || Коротке заперечення, закид, зауваження, висловлені з місця ораторові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- репліка — Заувага, зауважка Словник чужослів Павло Штепа
- репліка — РЕ́ПЛІКА, и, ж. 1. Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь. Франчуків ще стояв кілька секунд у вичікуючій [вичікувальній] позі. Потім злісно рвонув з лавиці всі свої причандали і вийшов пріч, хрьопнувши дверима. Словник української мови у 20 томах
- репліка — ре́пліка (франц. replique, від лат. герlісо – повертаю назад, відбиваю) 1. Коротке заперечення, відповідь, зауваження, вигук з місця на зборах. 2. Елемент сценічного діалога – відповідь одного партнера іншому. Словник іншомовних слів Мельничука
- репліка — Повторення твору мистецтва, виконане тим самим автором (авторська копія). Універсальний словник-енциклопедія
- репліка — РЕ́ПЛІКА, и, ж. 1. Коротке висловлювання, зауваження одного співбесідника іншому з нагоди чого-небудь. Франчуків ще стояв кілька секунд у вичікуючій позі. Потім злісно рвонув з лавиці всі свої причандали і вийшов пріч, хрьопнувши дверима. Словник української мови в 11 томах
- репліка — (фр.) Повтор художнього твору, близький до оригіналу. Нерідко виконується самим автором з невеликими змінами у якості варіанта. Архітектура і монументальне мистецтво