реформатор

Значення в інших словниках

1. реформатор — реформа́тор іменник чоловічого роду, істота особа, що здійснює реформи; прихильник реформ Орфографічний словник української мови
2. реформатор — -а, ч. 1》 Особа, що проводить реформу в якій-небудь галузі. 2》 Діяч або прихильник реформації. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. реформатор — РЕФОРМА́ТОР, а, ч. 1. Особа, що проводить реформу в якій-небудь галузі. У літературі він [Т. Шевченко] був великий реформатор, творець нових напрямів, стилів, жанрів (із журн.); Ім'я К. Словник української мови у 20 томах
4. реформатор — реформа́тор (від лат. reformator – перетворювач) особа, що здійснює реформу, перетворювач у будь-якій галузі суспільно-політичного життя, науки, техніки, мистецтва. Словник іншомовних слів Мельничука
5. реформатор — РЕФОРМА́ТОР, а, ч. 1. Особа, що проводить реформу в якій-небудь галузі. В літературі він [Т. Шевченко] був великий реформатор, творець нових напрямів, стилів, жанрів (Вітч., 3, 1964, 120); Ім’я К. Словник української мови в 11 томах
6. реформатор — рос. реформатор особа, яка є ініціатором перетворення, реформи і керує її здійсненням. Eкономічна енциклопедія