1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ридати

Рида́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є за ким

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ридати — рида́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ридати — див. ПЛАКАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. ридати — див. плакати Словник синонімів Вусика
  4. ридати — -аю, -аєш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. || перен. Видавати, утворювати звуки, подібні до ридання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ридати — РИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Г. Квітка-Основ'яненко); Шура, зойкнувши, підняла руки .. Словник української мови у 20 томах
  6. ридати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. ридати — РИДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Голосно плакати, схлипуючи й захлинаючись сльозами. Довго Семен Іванович, припавши на стіл, плакав, ридаючи гірко (Кв.-Осн., II, 1956, 356); Шура, зойкнувши, підняла руки.. Словник української мови в 11 томах
  8. ридати — Рида́ти, -да́ю, -єш гл. Рыдать. Ой я плачу і ридаю по свойму нещастю. Мет. 65. Словник української мови Грінченка