ризикувати

Ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш чим

рискува́ти і ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ризикувати — ризикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ризикувати — Наважуватися <�іти> на ризик, наражатися на небезпеку, іти ва-банк о. лізти на рожен <�чортові на роги>, гратися з вогнем, спокушати долю; (чим) важити, ставити під удар <�на кін, на карту> що; (життям) піддавати ризикові... Словник синонімів Караванського
  3. ризикувати — Важити (чим), відважуватися, відчаюватися, зважуватися, наражатися (на що), рискувати Фразеологічні синоніми: балансувати на грані життя і смерті; бути між молотом і ковадлом; бути на волосину (волосок) від смерті; важити головою; важити життям... Словник синонімів Вусика
  4. ризикувати — -ую, -уєш, недок., ризикнути, -ну, -неш, док. 1》 Здійснювати ризикований вчинок, ризиковану дію, справу і т. ін. || з інфін. Відважуватися на що-небудь ризиковане. 2》 з інфін. Підлягати можливому ризику (у 1 знач.), небезпеці, піддавати ризикові. 3》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ризикувати — РИЗИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. недок., РИЗИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що рискува́ти. Що то в нього – дві голови на плечах, щоб отак ризикувати, або слава захистить його від “всевидячого ока”? (М. Коцюбинський); Ми їхали лісом. Словник української мови у 20 томах
  6. ризикувати — НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови
  7. ризикувати — РИЗИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. недок., РИЗИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що рискува́ти. Що то в нього — дві голови на плечах, щоб атак ризикувати, або слава захистить його від «всевидячого ока»? (Коцюб., І, 1955, 168); Ми їхали лісом. Словник української мови в 11 томах