ризикувати

НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.; ВІДВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, НАСМІ́ЛИТИСЯ з інфін., ПОСМІ́ТИ з інфін., ОСМІ́ЛИТИСЯ з інфін. і рідше — на що, РИЗИКНУ́ТИ (РИСКНУ́ТИ рідше) з інфін., НАСМІ́ТИ з інфін., розм., ДЕРЗНУ́ТИ з інфін. і на що, уроч., ОБІСМІ́ЛИТИСЯ перев. без додатка, розм. рідше (знайти в собі сміливість на якийсь учинок). — Недок.: нава́жуватися, зва́жуватися, ріша́тися, перемага́тися, ва́житися звичайно з н е відва́жуватися, насмі́люватися, смі́ти, осмі́люватися (осміля́тися), ризикува́ти (рискува́ти), дерза́ти, обісмі́люватися. Ніхто не наважився запитати в гостя, чого він такий невеселий (О. Десняк); Ротний кравець довго вагався, доки.. зважився-таки запропонувати Ясногорській свої послуги (О. Гончар); Грицько стояв з грудкою, не рішаючись кинути (Панас Мирний); Часом шептала "сину!" і зараз боязко мовкла та оглядалась, чи не почув... Нарешті перемоглася. — Сину!.. (М. Коцюбинський); — Не гадаю, щоб хто поважився зачепити дівчину, пов'язану хустиною Володимира (Юліан Опільський); Він хотів відразу й одружитись тут же, у Кривчику, але Марина не відважилась (Л. Дмитерко); Шляхтянки на велику силу ледве насмілювались обзиватись словом до княгині на її усякі запитання (І. Нечуй-Левицький); Як він посмів сюди прийти, та ще й не сам.. (Є. Гуцало); Тепер рідко хто осмілиться заперечити цю істину (М. Рудь); А сто карбованців — гроші немалі. Не всякий може рискнути (А. Шиян); (Єфрем:) Кому признатись, з ким порадитись?.. Батькові не насмів... (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ризикувати — ризикува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ризикувати — Наважуватися <�іти> на ризик, наражатися на небезпеку, іти ва-банк о. лізти на рожен <�чортові на роги>, гратися з вогнем, спокушати долю; (чим) важити, ставити під удар <�на кін, на карту> що; (життям) піддавати ризикові... Словник синонімів Караванського
  3. ризикувати — Важити (чим), відважуватися, відчаюватися, зважуватися, наражатися (на що), рискувати Фразеологічні синоніми: балансувати на грані життя і смерті; бути між молотом і ковадлом; бути на волосину (волосок) від смерті; важити головою; важити життям... Словник синонімів Вусика
  4. ризикувати — -ую, -уєш, недок., ризикнути, -ну, -неш, док. 1》 Здійснювати ризикований вчинок, ризиковану дію, справу і т. ін. || з інфін. Відважуватися на що-небудь ризиковане. 2》 з інфін. Підлягати можливому ризику (у 1 знач.), небезпеці, піддавати ризикові. 3》 чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ризикувати — РИЗИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. недок., РИЗИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що рискува́ти. Що то в нього – дві голови на плечах, щоб отак ризикувати, або слава захистить його від “всевидячого ока”? (М. Коцюбинський); Ми їхали лісом. Словник української мови у 20 томах
  6. ризикувати — Ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш чим рискува́ти і ризикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ризикувати — РИЗИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш. недок., РИЗИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Те саме, що рискува́ти. Що то в нього — дві голови на плечах, щоб атак ризикувати, або слава захистить його від «всевидячого ока»? (Коцюб., І, 1955, 168); Ми їхали лісом. Словник української мови в 11 томах