родини

Роди́ни, -ди́н, -ди́нам

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родини — роди́ни множинний іменник пологи розм. Орфографічний словник української мови
  2. родини — Роди́ни, мн. Народження. Розібравши се добре, старшина каси в Гараздівцях зачала між людьми ширити думку, аби господарі для своїх доньок від родин аж: до відданя складали місячно малими сумами гроші на вкладку щадничу, аби було чим вивінувати на нове господарство (Товариш, 1908, 151). Українська літературна мова на Буковині
  3. родини — мн., пологи, родиво, д. злоги. Словник синонімів Караванського
  4. родини — -дин, мн., розм. 1》 Те саме, що пологи I. 2》 Святкування з нагоди народження дитини. День родин — день народження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. родини — РОДИ́НИ, ди́н, мн., розм. 1. Те саме, що поло́ги¹. Через тиждень .. бариня вперше після родин зволоклася з постелі (Панас Мирний); Мати молода твоя Не знесла родин; Так тепер і підеш ти По світу один (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  6. родини — ПОЛО́ГИ (ПО́ЛОГ рідко) (фізіологічний процес виходу плода з тіла матері), РОДИ́НИ розм., РО́ДИ розм., рідше, ПО́РІ́Д діал., РО́ДИВО діал., ЗЛО́ГИ діал. Вона ще не зовсім видужала після важких пологів (З. Словник синонімів української мови
  7. родини — РОДИ́НИ, ди́н, мн., розм. 1. Те саме, що поло́ги¹. Через тиждень.. бариня вперше після родин зволоклася з постелі (Мирний, IV, 1955, 234); Мати молода твоя Не знесла родин; Так тепер і підеш ти По світу один (Щог., Поезії, 1958, 175). Словник української мови в 11 томах