1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

роздобути

Роздобу́ти, -бу́ду, -деш; роздобу́дь, -бу́дьмо, -бу́дьте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздобути — роздобу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздобути — див. роздобувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздобути — РОЗДОБУ́ТИ див. роздобува́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. роздобути — ДІСТА́ТИ що, рідше кого, чого (стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь, чимсь), ДОБУ́ТИ, ЗДОБУ́ТИ, РОЗДОБУ́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) рідше, ДОБУ́ТИСЯ чого, розм., ЗАПОПА́СТИ розм., ДОСТА́ТИ розм., ПРИХОПИ́ТИ розм., ПРИХВАТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. роздобути — РОЗДОБУ́ТИ див. роздобува́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. роздобути — Роздобува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. роздобути, -буду, -деш, гл. Раздобывать, раздобыть. Хліба роздобув. Ном. № 9144. Словник української мови Грінченка