роздолля

Роздо́лля, -лля, -ллю, на -ллі

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Роздолля — Роздо́лля іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. роздолля — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
  3. роздолля — [роздол':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  4. роздолля — -я, с. 1》 Вільний, широкий простір; широчінь. 2》 розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роздолля — 1. довілля, вільгота, див. простір 2. це долина широка Словник чужослів Павло Штепа
  6. роздолля — РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов'язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (М. Словник української мови у 20 томах
  7. роздолля — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Словник синонімів української мови
  8. роздолля — РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов’язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  9. роздолля — Роздо́лля, -ля с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля. Словник української мови Грінченка