1. Словник української мови в 11 томах

роздолля

РОЗДО́ЛЛЯ, я, с.

1. Вільний, широкий простір; широчінь.

Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов’язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (Коцюб., І, 1955, 117);

Давні могили-кургани, розкидані серед степового роздолля, ніби тануть, переливаються м’яко, мов тиха музика (Гончар, Тронка, 1963, 121);

Напишу я в заповіті: Хай сховають мене в полі, Хай високий хрест поставлять, Щоб виднівсь на всім роздоллі (Сам., І, 1958, 150);

Скілько око сягало, червоніло там усе роздолля, бо саме зацвітав воронець, тонколиста півонія степу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 93);

// Відкрите, незахищене місце; рівнина.

А по долині, по роздоллі Із степу перекотиполе Рудим ягняточком біжить (Шевч., II, 1963, 233);

— Горами, горами б високими заслонитись від них, це правда, — сказав [Оленчук] роздумливо. — А то на роздоллі.. живемо (Гончар, II, 1959, 22).

2. розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода дії.

Коли кобильчина, теж, мабуть, зачувши красу і роздолля, підняла вгору голову, вишкірила зуби і заіржала, то іржання те розбилося зараз же на десять відгомонів (Тют., Вир, 1964, 99).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Роздолля — Роздо́лля іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. роздолля — див. далечінь; простір Словник синонімів Вусика
  3. роздолля — [роздол':а] -л':а Орфоепічний словник української мови
  4. роздолля — -я, с. 1》 Вільний, широкий простір; широчінь. 2》 розм. Відсутність будь-яких обмежень у чому-небудь; повна свобода дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роздолля — 1. довілля, вільгота, див. простір 2. це долина широка Словник чужослів Павло Штепа
  6. роздолля — РОЗДО́ЛЛЯ, я, с. 1. Вільний, широкий простір; широчінь. Думка за думкою, мрія за мрією котяться в бідній голові ціпов'язовій, як хвилі на безкрайому роздоллі моря (М. Словник української мови у 20 томах
  7. роздолля — ВО́ЛЯ (відсутність у когось обмежень у чому-небудь), СВОБО́ДА, ПРИВІ́ЛЛЯ (ПРИЗВІ́ЛЛЯ рідше) підсил., РОЗДО́ЛЛЯ підсил. розм. Тут він .. скочив у картоплю, побіг-побіг через город, радий, що опинився на волі (Є. Словник синонімів української мови
  8. роздолля — Роздо́лля, -лля, -ллю, на -ллі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. роздолля — Роздо́лля, -ля с. 1) Широкая низменность, долина. Грин. III. 196. Ой в полю, полю, в полю на роздоллі, там дівчина пасла сірі воли й коні. Чуб. V. 55. 2) Раздолье, ширь, воля. Словник української мови Грінченка