1. Словник української мови в 11 томах

роздольний

РОЗДО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який розкинувся, розмістився на великій площі; широкий, просторий.

Ходили чумаки по роздольних землях України з прегордим почуттям заслуженої до себе поваги (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26);

Завершенням їхньої екскурсії була Нова Каховка, славетне молоде місто з могутньою греблею гідростанції, з роздольним гоголівським Дніпром (Гончар, Тронка, 1963, 171).

2. Який звучить широко, розноситься на велику відстань.

Люблю тебе [Росія], як вірний син: твою ясну, багату мову, роздольний плин твоїх билин (Уп., Вітчизна миру, 1951, 59);

*Образно. Прийшла в рух строкова Таврія, піднята на ноги роздольним металевим хором (Гончар, Таврія, 1952, 423).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздольний — роздо́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. роздольний — -а, -е. 1》 Який розкинувся, розмістився на великій площі; широкий, просторий. 2》 Який звучить широко, розноситься на велику відстань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздольний — Довільний, розлогий, широкий Словник чужослів Павло Штепа
  4. роздольний — РОЗДО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який розкинувся, розмістився на великій площі; широкий, просторий. Ходили чумаки по роздольних землях України з прегордим почуттям заслуженої до себе поваги (О. Словник української мови у 20 томах