роздушувати

Розду́шувати, -шую, -шуєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздушувати — розду́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздушувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  3. роздушувати — -ую, -уєш, недок., роздушити, -душу, -душиш, док., перех. 1》 Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м'яти щось. || безос. 2》 Давлячи, знищувати, вбивати кого-небудь. || Збиваючи з ніг, підминаючи під себе, калічити. 3》 Те саме, що роздавлювати 3). 4》 Те саме, що роздавлювати 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздушувати — РОЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., що. 1. Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м'яти щось. Він кинув [цигарку] і ногою роздушив її (А. Словник української мови у 20 томах
  5. роздушувати — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого... Словник синонімів української мови
  6. роздушувати — РОЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗДУШИ́ТИ, душу́, ду́шиш, док., перех. 1. Придавлюючи, притискуючи до чого-небудь, розплющувати, м’яти щось. Він кинув [цигарку] і ногою роздушив її (Головко, II, 1957, 37); *Образно. Словник української мови в 11 томах