роздягти

Роздяга́ти, -га́ю, -га́єш; роздягти́ і роздягну́ти, -дягну́, -гнеш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздягти — роздягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздягти — див. роздягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20. Словник української мови Грінченка