роздягти
Роздяга́ти, -га́ю, -га́єш; роздягти́ і роздягну́ти, -дягну́, -гнеш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роздягти — роздягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- роздягти — див. роздягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови у 20 томах
- роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови в 11 томах
- роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20. Словник української мови Грінченка