роздягти

роздягти́

див. роздягати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздягти — роздягти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -га́єш; роздягти́ і роздягну́ти, -дягну́, -гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роздягти — РОЗДЯГТИ́ див. роздяга́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. роздягти — Роздяга́ти, -га́ю, -єш сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20. Словник української мови Грінченка