роззолочений

Роззоло́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роззолочений — роззоло́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. роззолочений — див. прикрашений Словник синонімів Вусика
  3. роззолочений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роззолотити. || роззолочено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Розшитий або окантований золотом, позолотою. || Іскристий (про вино). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (В. Бабляк). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
  5. роззолочений — РОЗЗОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до роззолоти́ти. Хмара виповзла з забузьких польських полів, захопила західний обрій і, зсупивши два кінці, роззолочені зсередини сонцем, як дрімучі брови, переповзла державний кордон на цей бік (Бабляк, Вишн. Словник української мови в 11 томах