1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпарений

Розпа́рений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпарений — розпа́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпарити. || розпарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпарений — РОЗПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпа́рити. Криничани обганяли подорожніх, що перепочивали край шляху... Все такі ж нужденні, обшарпані, розпарені далекою ходьбою... (О. Гончар); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. розпарений — РОЗПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпа́рити. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Донч. Словник української мови в 11 томах