розпарений
РОЗПА́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпа́рити.
Криничани обганяли подорожніх, що перепочивали край шляху... Все такі ж нужденні, обшарпані, розпарені далекою ходьбою... (О. Гончар);
// у знач. прикм.
Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (О. Донченко);
В теплому повітрі полинули солодкі пахощі розпареної ріллі, торішнього зіпрілого листя (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпарений — розпа́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розпарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпарити. || розпарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпарений — Розпа́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпарений — РОЗПА́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпа́рити. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Донч. Словник української мови в 11 томах