розпитати

Розпита́ти, -та́ю, -та́єш, -та́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпитати — розпита́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпитати — див. розпитувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпитати — РОЗПИТА́ТИ див. розпи́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розпитати — РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. розпитати — РОЗПИТА́ТИ див. розпи́тувати. Словник української мови в 11 томах