розпуск

Ро́зпуск, -ку; -ки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпуск — ро́зпуск іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпуск — (партії) ліквідація, (без примусу) саморозпуск; (учнів) звільнення <�від школи>; (вісток) Р. розголос. Словник синонімів Караванського
  3. розпуск — -у, ч. 1》 Дія за знач. розпустити, розпускати 1), 8). 2》 заст. Послаблення вимогливості до кого-небудь. 3》 спец. Причіп без кузова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпуск — РО́ЗПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. розпуска́ти, розпусти́ти 1, 8. Всі гуртом випровадили Антося з дому і остались ждати до нового розпуску – до Великодня (А. Свидницький); Пленум Всеукраїнського комітету незаможних селян у березні 1933... Словник української мови у 20 томах
  5. розпуск — РО́ЗПУСК, у, ч. 1. Дія за знач. розпусти́ти, розпуска́ти 1, 8. Всі гуртом випровадили Антося з дому і остались ждати до нового розпуску — до Великодня (Свидн., Люборацькі, 1955, 29); Пленум Всеукраїнського комітету незаможних селян у березні 1933... Словник української мови в 11 томах