1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розпусниця

Розпу́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпусниця — розпу́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розпусниця — див. повія Словник синонімів Вусика
  3. розпусниця — -і. Жін. до розпусник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпусниця — РОЗПУ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́сник. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіми способами старалась заманити його в свої сіті (І. Словник української мови у 20 томах
  5. розпусниця — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
  6. розпусниця — РОЗПУ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́сник. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіми способами старалась заманити його в свої сіті (Фр., III, 1950, 455). Словник української мови в 11 томах