розпусниця
розпу́сниця
-і.
Жін. до розпусник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпусниця — розпу́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- розпусниця — див. повія Словник синонімів Вусика
- розпусниця — РОЗПУ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́сник. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіми способами старалась заманити його в свої сіті (І. Словник української мови у 20 томах
- розпусниця — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові.. Словник синонімів української мови
- розпусниця — Розпу́сниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розпусниця — РОЗПУ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до розпу́сник. Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіми способами старалась заманити його в свої сіті (Фр., III, 1950, 455). Словник української мови в 11 томах