розсерджений

Значення в інших словниках

1. розсерджений — розсе́рджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. розсерджений — див. сердитий Словник синонімів Вусика
3. розсерджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсердити. 2》 у знач. прикм. Який розсердився, перебуває у стані роздратування, обурення, гніву. || Який виражає роздратування, обурення, гнів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розсерджений — РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсе́рдити. Лукія, розсерджена неохайністю в хаті, зауважує: – Тільки ж не забудьте віника туди прихопити, щоб сміття не заводилось (О. Гончар). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
5. розсерджений — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
6. розсерджений — РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсе́рдити. Лукія, розсерджена неохайністю в хаті, зауважує: — Тільки ж не забудьте віника туди прихопити, щоб сміття не заводилось (Гончар, Тронка, 1963, 90). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах