розслухати

Значення в інших словниках

1. розслухати — розслу́хати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. розслухати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Добре, ясно почути; розчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розслухати — РОЗСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Добре, ясно почути; розчути. Нічого не можна було розслухати, що їй там бабуся шептала (Г. Квітка-Основ'яненко); Неясно горіло в нашій хаті світло – ніхто зразу не впізнав. Словник української мови у 20 томах
4. розслухати — ПОЧУ́ТИ (сприйняти слухом щось), ДОЧУ́ТИ, РОЗЧУ́ТИ, УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), ДОЧУ́ТИСЯ розм., РОЗСЛУ́ХАТИ розм., РОЗСЛУ́ХАТИСЯ розм., ЗАЧУ́ТИ діал. Так дивиться сарна в дрімучому лісі, Неначе почувши десь шелест в кущах... (О. Словник синонімів української мови
5. розслухати — РОЗСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Добре, ясно почути; розчути. Нічого не можна було розслухати, що їй там бабуся шептала (Кв.-Осн., II, 1956, 196); Неясно горіло в нашій хаті світло — ніхто зразу не впізнав. Словник української мови в 11 томах
6. розслухати — Розслухати, -хаю, -єш гл. Разслышать. Чи через.... жаб, чи.... через кого.... я щось не розслухав. Кв. І. 78. Словник української мови Грінченка