розхильчастий
Розхи́льчастий, -та, -те
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхильчастий — розхи́льчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- розхильчастий — -а, -е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхильчастий — РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий. Словник української мови у 20 томах
- розхильчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
- розхильчастий — РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий. Словник української мови в 11 томах