розхильчастий
розхи́льчастий
-а, -е.
Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхильчастий — розхи́льчастий прикметник Орфографічний словник української мови
- розхильчастий — РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий. Словник української мови у 20 томах
- розхильчастий — ГІЛЛЯ́СТИЙ (який має густе або велике гілля), ГІЛЧА́СТИЙ, РОЗГІ́ЛЧАСТИЙ, ВІТЛА́СТИЙ, ВІТИ́СТИЙ рідше; КРИСЛА́ТИЙ, ШИРОКОВІ́ТИЙ, ШИРОКОГІЛЛЯ́СТИЙ, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, РОЗКИ́ДИСТИЙ, РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, ШИРО́КИЙ, КРИЖА́СТИЙ, ШИРОКОГАЛУ́ЗИЙ... Словник синонімів української мови
- розхильчастий — Розхи́льчастий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розхильчастий — РОЗХИ́ЛЬЧАСТИЙ, а, е. Який розхиляється (у 4 знач.); розлогий. Словник української мови в 11 томах