1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

розцінити

Розціни́ти, -ціню́, -ці́ниш, -нять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцінити — розціни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розцінити — див. розцінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розцінити — ОЦІ́НЮВАТИ кого, що (визначати вартість кого-, чого-небудь), ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ, РОЗЦІ́НЮВАТИ, ОТАКСО́ВУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ до кого-чого (визначаючи придатність, цінність). — Док.: оцінити, оцінува́ти, поцінува́ти розм. поціни́ти розм. Словник синонімів української мови
  5. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати. Словник української мови в 11 томах
  6. розцінити — Розцінити, -ню́, -ниш гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310). Словник української мови Грінченка