1. Словник синонімів української мови

розцінити

ОЦІ́НЮВАТИ кого, що (визначати вартість кого-, чого-небудь), ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ, РОЗЦІ́НЮВАТИ, ОТАКСО́ВУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ до кого-чого (визначаючи придатність, цінність). — Док.: оцінити, оцінува́ти, поцінува́ти розм. поціни́ти розм. розціни́ти, отаксува́ти, примі́ритися. Пошкодований господар... водив очима по загонах, оцінюючи руїну, яку заподіяли йому зухвалі вуличники (І. Франко); Жандарм перечитав папірець, і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (О. Досвітній); (Олена:) Поцінували (збирачі податків) телицю, ось-ось і до скрині доберуться (М. Кропивницький); І цінили того плуга і ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали (С. Руданський); Нехай прийде (війт) зараз отаксувати шкоду (Лесь Мартович); Шкапонд оглядає Романа, примірюється до нього (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцінити — розціни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розцінити — див. розцінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розцінити — Розціни́ти, -ціню́, -ці́ниш, -нять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати. Словник української мови в 11 томах
  6. розцінити — Розцінити, -ню́, -ниш гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310). Словник української мови Грінченка