1. Словник синонімів української мови

розцінка

ВА́РТІСТЬ (виражена в грошах цінність чого-небудь), ЦІНА́, ОЦІ́НКА, РОЗЦІ́НКА рідше. Селянин віддавав поміщикові частину врожаю.. або оплачував її вартість грішми (з підручника); Я запитала антикварія про ціну книжки (Леся Українка); Оцінка майна.

О́СУД (вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь), ОСУ́ДЖЕННЯ, ЗАСУ́ДЖЕННЯ, НЕСХВА́ЛЕННЯ, ОГУ́ДА, ГА́НА, ПРОКЛЯ́ТТЯ підсил., ОСТРАКІ́ЗМ підсил. книжн., РОЗЦІ́НКА заст. То був гнів справедливості, правоти, презирства до дезертира й осуд тих, що мимоволі звільняли його від кари (Ю. Мушкетик); Оксен батькове женихання розцінював хоч і не зовсім доброзичливо, проте і без особливого осудження. Він розумів, що одному старому буде жити важко (Григорій Тютюнник); Брат прислухався до всього уважно, але не виявляв ні схвалення, ні огуди (В. Козаченко); Ох, мужу мій перший, та добрий, Ти ж у мене перший був: Ти ж мене не збив, не злаяв, до гани не дав (П. Чубинський); Батьки ще наші не забули, З прокляттям згадують не раз Полків денікінських розгули На Україні в давній час (М. Нагнибіда); Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар). — Пор. до́кі́р.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцінка — розці́нка 1 іменник жіночого роду ціна; ставка оплати розці́нка 2 іменник жіночого роду розцінювання Орфографічний словник української мови
  2. розцінка — -и, ж. 1》 Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2》 перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. 3》 перен. Думка, судження про кого-, що-небудь; оцінка. 4》 перен., заст. Осуд кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцінка — РОЗЦІ́НКА, и, ж. 1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Водій за доставку вантажу в зворотному напрямку одержував зарплату за дуже зниженими розцінками (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. розцінка — РОЗЦІ́НКА¹, и, ж. 1. Установлена вартість, ціна якого-небудь товару. 2. перев. мн. Установлені ставки оплати за одиницю виробітку при відрядній роботі. Правління колгоспу переглянуло розцінки і норми виробітку і скоротило.. Словник української мови в 11 томах
  5. розцінка — рос. расценка розмір оплати праці робітника за одиницю виробітку. Встановлюють для відрядних робіт шляхом ділення денної або погодинної тарифної ставки відповідного розряду на норму виробітку. Eкономічна енциклопедія