рубцювати
Рубцюва́ти, -бцю́ю, -бцю́єш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубцювати — рубцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рубцювати — див. шити Словник синонімів Вусика
- рубцювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити рубчастим. 2》 Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). 3》 Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). * Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись... Словник української мови у 20 томах
- рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). *Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись... Словник української мови в 11 томах