рубцювати

Рубцюва́ти, -бцю́ю, -бцю́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубцювати — рубцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. рубцювати — див. шити Словник синонімів Вусика
  3. рубцювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити рубчастим. 2》 Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). 3》 Зшивати краї шматків тканини, шкіри, утворюючи рубець (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). * Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій ґрунт, а, заточуючись... Словник української мови у 20 томах
  5. рубцювати — РУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. 1. Робити рубчастим. 2. Лишати на чому-небудь слід у вигляді рубця (у 2 знач.). *Образно. Хіба мало людей приходили сюди [в суд], ще почуваючи за спиною свій грунт, а, заточуючись... Словник української мови в 11 томах