румпель

Значення в інших словниках

1. румпель — ру́мпель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. румпель — -я, ч. Одноплечий або двоплечий важіль на судні для повертання стерна. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. румпель — Кермоважіль Словник чужослів Павло Штепа
4. румпель — РУ́МПЕЛЬ, я, ч. Підойма на судні для повертання керма, руля. – Право на борт! – горлає Юра. – Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Ю. Смолич); * Образно. В руках румпель – веду корабель машинізації (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
5. румпель — Я, ч. 1. Ніс. Зараз як трісну, румпель відразу одіб'ю. 2. Обличчя. Словник сучасного українського сленгу
6. румпель — ру́мпель (голл. roerpen, від roer – весло, руль і pen – шпеник) одноплечий чи двоплечий важіль, насаджений на голову руля судна. Словник іншомовних слів Мельничука
7. румпель — РУ́МПЕЛЬ, я, ч. Підойма на судні для повертання керма, руля. — Право на борт! — горлає Юра. — Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Смолич, Дитинство, 1937, 118). Словник української мови в 11 томах