1. Словник сучасного українського сленгу

румпель

Я, ч.

1. Ніс. Зараз як трісну, румпель відразу одіб'ю.

2. Обличчя.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. румпель — ру́мпель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. румпель — -я, ч. Одноплечий або двоплечий важіль на судні для повертання стерна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. румпель — Кермоважіль Словник чужослів Павло Штепа
  4. румпель — РУ́МПЕЛЬ, я, ч. Підойма на судні для повертання керма, руля. – Право на борт! – горлає Юра. – Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Ю. Смолич); * Образно. В руках румпель – веду корабель машинізації (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  5. румпель — ру́мпель (голл. roerpen, від roer – весло, руль і pen – шпеник) одноплечий чи двоплечий важіль, насаджений на голову руля судна. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. румпель — Ру́мпель, -пеля; -пелі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. румпель — РУ́МПЕЛЬ, я, ч. Підойма на судні для повертання керма, руля. — Право на борт! — горлає Юра. — Повний, повніший, найповніший! Румпелі! (Смолич, Дитинство, 1937, 118). Словник української мови в 11 томах