1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

рундучок

Рундучо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рундучок — рундучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рундук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рундучок — РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Марко Вовчок); За крамницями, йшли рундучки з насінням, перцем, бубликами (В. Словник української мови у 20 томах
  4. рундучок — РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Вовчок, І, 1955, 259); Нарешті Максим наблизився до рундучка, взяв дві порції морозива і підтюпцем подався по тротуару (Кочура, Родина.., 1962, 70). Словник української мови в 11 томах
  5. рундучок — Рундучок, -чка м. ум. отъ рундук. Словник української мови Грінченка