рундучок
РУНДУЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до рунду́к.
Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Марко Вовчок);
За крамницями, йшли рундучки з насінням, перцем, бубликами (В. Винниченко);
Нарешті Максим наблизився до рундучка, взяв дві порції морозива і підтюпцем подався по тротуару (П. Кочура);
Мусила вона [пані] вийнять шестишаговика, дала мені. Я того шестишаговика в кишеню зараз, потім вийняв з-під поли ліру, сів собі гарненько на рундучку (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рундучок — рундучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рундучок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до рундук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рундучок — Рундучо́к, -чка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рундучок — РУНДУЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до рунду́к. Чотири кімнаточки було кругленьких в тім будинкові: створчаті вікна, рундучок з піддашшям (Вовчок, І, 1955, 259); Нарешті Максим наблизився до рундучка, взяв дві порції морозива і підтюпцем подався по тротуару (Кочура, Родина.., 1962, 70). Словник української мови в 11 томах
- рундучок — Рундучок, -чка м. ум. отъ рундук. Словник української мови Грінченка