світлиця

Значення в інших словниках

1. світлиця — (головна кімната) горниця, вітальня. Словник синонімів Полюги
2. світлиця — світли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. світлиця — <�парадна> кімната <�покій, горниця>, вітальня; п! КІМНАТА. Словник синонімів Караванського
4. світлиця — див. кімната Словник синонімів Вусика
5. світлиця — [св'ітлиц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
6. світлиця — -і, ж. 1》 Чиста, світла, парадна кімната в будинку. 2》 Кімната в будинку. 3》 Невелика кімната у верхній частині будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. світлиця — СВІТЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Чиста, світла, парадна кімната в будинку. Мати й дочка вибігли з кімнати в світлицю й кинулись до вікон (І. Нечуй-Левицький); Квартира Каленика Романовича складалася з двох невеличких кімнаток, одна з них правила за світлицю... Словник української мови у 20 томах
8. світлиця — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
9. світлиця — СВІТЛИ́ЦЯ, і, ж. 1. Чиста, світла, парадна кімната в будинку. Мати й дочка вибігли з кімнати в світлицю й кинулись до вікон (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. світлиця — 1. Верхнє приміщення у середньовічній житловій будівлі, яке часто не отоплювалося. Призначалося для чистих жіночих занять (рукоділля тощо), мало окремий вхід з ґанком і сходами. 2. Кімната в українському житловому будинку, призначене для прийому гостей. Архітектура і монументальне мистецтво