1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

семиліток

Семилі́ток, -тка; -тки, -тків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. семиліток — семилі́ток іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. семиліток — -тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. семиліток — СЕМИЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку. В тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Т. Шевченко); Марта за думками хитає головою, а її найменша дочка – семиліток Варка грається з дітворою коло сусіднього двору (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. семиліток — СЕМИЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку. В тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Шевч., II, 1953, 49); Марта за думками хитає головою... Словник української мови в 11 томах
  5. семиліток — Семиліток, -тка об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313. Словник української мови Грінченка