синдикалізм

Значення в інших словниках

1. синдикалізм — синдикалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. синдикалізм — Теорія, розвинута на основі досвіду французького профспілкового руху. Термін походить від французького слова syndіcat, або «профспілка», й іноді вживається на означення профспілкового руху загалом. Енциклопедія політичної думки
3. синдикалізм — -у, ч., іст. У робітничому русі кінця 19 – початку 20 ст. – течія, прибічники якої заперечували необхідність класової боротьби пролетаріату і створення пролетарської держави та визнавали тільки економічну боротьбу в межах профспілок. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синдикалізм — СИНДИКАЛІ́ЗМ, у, ч. Течія у робітничому русі кінця XIX – початку XX ст., прибічники якої заперечували необхідність класової боротьби пролетаріату й створення пролетарської держави й визнавали тільки економічну боротьбу в межах профспілок. Словник української мови у 20 томах
5. синдикалізм — синдикалі́зм (франц. syndicalisme) дрібнобуржуазна опортуністична течія в робітничому русі. Синдикалісти вважають єдино можливим шляхом до соціалізму профспілковий рух і економічну боротьбу, заперечують політичну боротьбу, диктатуру пролетаріату. Словник іншомовних слів Мельничука
6. синдикалізм — СИНДИКАЛІ́ЗМ у, ч. У робітничому русі кінця XIX — початку XX ст.— дрібнобуржуазна опортуністична течія, прибічники якої заперечували необхідність класової боротьби пролетаріату й створення пролетарської держави й визнавали тільки економічну боротьбу в межах профспілок. Словник української мови в 11 томах