1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

синхронізм

Синхроні́зм, -му, -мові

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синхронізм — синхроні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синхронізм — -у, ч., тех., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність. Словник української мови у 20 томах
  4. синхронізм — синхроні́зм (від грец. συγχρονισμός – одночасність) точний збіг і зв’язок у часі двох або кількох явищ, одночасність і паралельність дії чого-небудь. Див також Синхронізація. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність. Словник української мови в 11 томах