синхронізм
синхроні́зм
-у, ч., тех., книжн.
Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- синхронізм — синхроні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність. Словник української мови у 20 томах
- синхронізм — синхроні́зм (від грец. συγχρονισμός – одночасність) точний збіг і зв’язок у часі двох або кількох явищ, одночасність і паралельність дії чого-небудь. Див також Синхронізація. Словник іншомовних слів Мельничука
- синхронізм — Синхроні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- синхронізм — СИНХРОНІ́ЗМ, у, ч., техн., книжн. Точний збіг у часі двох або кількох явищ чи процесів; одночасність. Словник української мови в 11 томах