скарбничий
Скарбни́чий і скарбівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих = скарбни́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скарбничий — скарбни́чий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скарбничий — -чого, ч. Те саме, що скарбник 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбничий — СКАРБНИ́ЧИЙ, чого, ч. Те саме, що скарбни́к 1–3. По від'їзді Віміни гетьман говорив із своїм скарбничим (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- скарбничий — СКАРБНИ́ЧИЙ, чого, ч. Те саме, що скарбни́к 1 — 3. По від’їзді Віміни гетьман говорив із своїм скарбничим (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 268). Словник української мови в 11 томах
- скарбничий — Скарбничий, -чого м. = скарбівничий. Словник української мови Грінченка